04 2012 грудня

Київська держава за часів правління Володимира Великого

УРОК 8

Тема. Київська держава за часів правління Володимира Великого

 

ВАРІАНТ 1

Мета: у ході вивчення життя та діяльності князя Володимира Святославича довести, що Київська Русь стала в Х-ХІ ст. найбільш розвиненою й великою державою Європи; розвиваючи історико-аналітичне мислення учнів, поглибити розуміння ними державотворчих процесів, основ внутрішньої й зовнішньої політики; навчати учнів блокувати матеріал у текстові таблиці, працювати з історичними джерелами й картою, давати характеристику державним діячам; виховувати в учнів почуття гордості за історичне минуле України.

Опорні поняття: держава, цивілізованість, реформа, політика, феодальні міжусобиці.

Обладнання уроку: карта «Київська Русь IX-XI ст.», уривки з «Повісті минулих літ», матеріали посібника С. Коляди «Дидактичні матеріали з історії України».

Хід уроку

І. Актуализація знань

1. Попереднє знайомство учнів з темою за підручником.

2. Складання плану прочитаного, продумування питань.

II. Основна частина

Структура уроку

Програмні питання

Постановка проблеми

Прийоми їх вирішення

Напрями вирішення питань і проблем

І. Вступ

Актуальність теми.

Мета. План.

Прийоми

•  Чому ця тема є головною в курсі?

•  Чи можна назвати Київську Русь початку XIст. найцивілізованішою державою?

•  Чому князя Володимира звуть Великим?

Слово вчителя

•  З дикого конгломерату 20 племен - Володимир = цивілізована країна.

•  Мета: «Від робочича - до Великого» (980-1015рр.).

•  Його портрет - перший у грошовій системі - 1 грн.

II. Основна частина (полілогічна співбесіда)

1. Міжусобна війна Святославичів (972-978 рр.).

Проблеми на початку княжіння

 

•  Які були причини усобиці між синами Святослава?

•  Яким був шлях Володимира на Київський престол?

Відтворення змісту через проблемний полілог за схемою: група 1 - рецензія

група 2

Робота з картами (Літопис, С. 151).

Зміна учнів полілогу:

група 2 - рецензія - група 1

(Слова літописця, С. 149)

•  970 р. - князі­намісники: Ярополк -Київ, Олег - Овруч, Володимир­«робочич»- Новгород (до 978 р.);

•  міжусобна війна Ярополк - Олег - Володимир;

•  Володимир - до варягів по допомогу;

•  похід на Полоцьк - примушення Рогнеди;

•  похід проти Ярополка та його вбивство варягами в 978 р.

 

2. Реформи Володимира:

а) зовнішня політика;

б) внутрішньо

політичні реформи;

в) хрещення Русі у 988 р. (розгляд на окремому уроці)

•  Як Володимир вирішив зовнішньо

    політичні проблеми?

•  Які нові землі приєднав?

•  Які реформи провів Володимир?

•  Що дала військова реформа?

•  Чи мала місце така реформа в Європі?

Зовнішня політика:

•  980-984 рр. - приборкання в’ятичів, радимичів, приєднання Червенської Русі, частини Литви;

•  відбиття печенігів, укріплення кордонів;

•  шлюбна дипломатія (4 дітей - у 4 країнах Європи + жінки у Візантії);

•  1013 р. - угода зі Священною Римською Імперією;

•  посол до Папи Римського.

Висновок: зростання міжнародного авторитету Київської Русі

 

 

•  Навіщо будувались міста, земляні «змієві вали»?

•  Що означає поняття «цивілізована ­країна»?

•  Що дало запровадження християнства?

 

По ходу уроку учні заповнюють таблицю: «Реформи князя Володимира, їх державне значення»

 

Адміністративні реформи:

•  уведення законів «Статут земельний»;

•  відкриття початкової школи;

•  поділ країни на округи та волості;

•  призначення 12 синів намісниками - удар по місцевих князівствах;

•  запровадження єдиних грошей - гривень, герба, тризуба;

•  будівництво міст­фортець, захисних валів на півдні;

•  військова реформа: служба за землю феодалів;

•  проведення судової реформи;

•  поповнення казни;

•  хрещення.

Висновок: Володимир побудував могутню державу.

Зміни в характері Володимира після хрещення:

•  пожертвування убогим, скасування смертної кари, будівництво церков;

•  бунт синів Святополка та Ярослава;

•  15 липня 1015 р. - смерть, поховання в церкві Св. Богородиці. 3 1242 р. - канонізація Святим і Рівноапостольним

III. Підсумкове закріплення

1. Доведіть, що Володимир - Великий.

2. Доведіть, що Київська Русь початку XI ст. перетворилася на наймогутнішу та найбільшу державу в Європі

 

Діалог між учителем та учнями

Площа 800 тис. км2, єдиний закон, сильна армія.

•  Високий рівень економіки;

•  багато міст, підвищення добробуту населення;

•  високий рівень духовної культури (церкви, ­освіта, бібліотека);

 

3. Який історичний урок маємо для сучасної України?

 

•  монотеїстична релігія - Володимир Великий- зразок державного діяча для сучасної України

IV.  Домашнє завдання

Читати «Хрещення Русі» за підручником

 

 

Джерела:

1. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н. І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272 с.

2. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н.  Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.— (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип.3 (34))

 

 

 

 

ВАРІАНТ 2

Мета: простежити за процесом завершення формування території Київської держави; розкрити суть реформ князя Володимира; визначити історичне значення запровадження християнства в Київській державі; виробляти в учнів вміння оформляти вивчений матеріал схематично; сприяти усвідомленню учнями значущості історичних процесів і впливу на них історичних діячів, виховувати в учнів повагу до історії.

Поняття: держава, християнство.

Обладнання: карта, тексти документів, схеми, портрет Володимира, Десятинна церква.

Хід уроку

Етапи уроку

Діяльність учнів

І етап уроку: орієнтаційно­мотиваційний

Дидактична гра:

Про кого йде мова?

Учні відповідають на текстові загадки, ­називаючи імена київських князів:

1. Походить із східнославянського племені полян. На старокиївській горі ­засновує місто Київ, яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу

Кий

2. Проводив сміливу і далекоглядну політику, скеровану на зміцнення Київської держави. Прийняв титул кагана. Здійснив походи на Візантію. Перший київський князь, який прийняв християнство

Аскольд

3. Підступно захоплює Київ, вбивши київського князя. Розширює владу Києва на землі сусідніх племінних княжінь. З Візантією, в результаті походів, уклав вигідні торгові договори. Смерть його залишається загадкою для істориків

Олег

4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Поширив владу на Тмутараканське князівство. Збільшив збір данини з населення. Під час збору полюддя і знайшов свою смерть

Ігор

5. Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. Здійснила візит до Константинополя, де прийняла християнство

Ольга

6. Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської дер­жави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами

Святослав

Перед учнями з’являється емблема уроку:

Квітне Київська держава,                                                           
Всі з’єднавши племена.
Від стрімких Карпат до Дону
Розіслалася вона.

Учням ставиться проблемне запитання:

• Що свідчило про розквіт Київської держави?

Дають відповідь на запитання:

1. Якою постає перед нами Київська держава в результаті діяльності даних князів?

2. Як оцінюють Київську державу даного періоду літописець Нестор та відомі історики?

II етап уроку: операційно­виконавчий
(у формі рольової гри відбувається ознайомлення з періодом діяльності Володимира Великого)

Підготовчий етап. За 1–2 тижні до уроку вчитель обирає учнів, які будуть на уроці виконувати такі ролі: князь Володимир, літописець Нестор, іноземні мандрівники, хроністи, посли

Кожен учень отримує індивідуальне завдання:

а) князь описує державотворчі процеси за роки свого правління;

Хід гри

Учитель звертається до учнів зі вступним словом і пропонує класу за допомогою машини часу побувати у Києві та Київській державі у 978-1015 рр., ­зустрітися з князем Володимиром, літописцем Нестором, який буде вести літопис подій даного уроку, послухати розповіді та поставити запитання.

Етнограф. Поява на світ Божий Володимира була подією незвичайною, яка внесла певне сум’яття у великокнязівську родину. Тому й ім’ям нарекли незвичайним - Володимир, що означає «володар світу».

Володимир. А «князем­робочичем» називали мене у великокнязівській родині та серед бояр. Бо матір’ю моєю була знатна полонянка - дочка древлянського князя Малуша, що служила у княгині Ольги ключницею.

Першою вихователькою була бабуся - княгиня Ольга.

Історик. У підлітковому віці княжича було передано на виховання його дядькові, братові матері - дружиннику Добрині.

Нестор. Року 970 Святослав посадив свого сина Ярополка в Києві, а Олега - у древлян. Тоді ж прийшли люди новгородські і попросили собі князя. Відмовилися Ярополк і Олег. Озвався тоді Добриня: «Просіть Володимира...» І взяли до себе новгородці Володимира, і поїхав Володимир з дядьком своїм Добринею у Новгород.

Хроніст. Після смерті Святослава, який не залишив заповіту, між його синами розгорілася міжусобна боротьба.

Нестор. 11 червня 978 р. «...став Володимир княжити в Києві одноосібно».

Історик. Князю дісталася тяжка спадщина. Країна була розорена постійними війнами, наростала загроза з боку кочовиків­печенігів, що стояли за річкою Стугною, фактично під стінами Києва.

До того ж і варяги, які допомогли у боротьбі з Ярополком, вимагали відкупу

б) літописець Нестор - ведучий гри, використовує уривки літопису;

в) журналісти готують завдання для князя;

г) мандрівники дають опис історичної події чи характеристику князя

Хроніст. Одним з головних завдань князя Володимира було утримання ­величезної території Київської держави під владою Києва (20 різних племен і народів).

 

Дослідницько­пошукова робота

1. З якими племенами воював Володимир?

2. Які території приєднав?

Практична робота з контурною картою

Етнограф розповідає легенду про Кирила Кожум’яку.

Володимир. Кордони держави простягалися від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного й Азовського морів

Запитання:

1. Яку головну ідею народ вклав у цю ле­генду?

2. Згідно з легендою, на місці двобою виникло місто. Яке?

Хроніст. Треба відзначити, що у відносинах із сусідніми країнами київський князь спирався не тільки на військову могутність, а й на...

Нестор. «...І жив з сусідами князями у мирі: з Болеславом Хоробрим, Стефаном Угорським, Андроником Чеським. Любов і мир були між ними».

Хроніст. Зміцнивши міжнародне становище своєї держави, князь розпочав упорядкування внутрішнього життя

Пошуково­дослідницька робота

Із фактів, які вам стали відомі, зробіть висновки. Про що свідчить зовнішньополітична діяльність Володимира? (Розширення кордонів, зміцнення міжнародного автори­тету)

Робота з історичними поняттями

Унаочнення державної символіки князя Володимира.

Чи знайомі були жителі Русі з християн­ством до Володимира?

РЕФОРМИ

Адміністративна - намісники (8 округів) + урядники (волості)

Військова - єдине військо

Оборонна - будівництво фортець

Градобудівництво -  нові міста

Грошова символіка -  карбував монети, тризуб - державний символ

Релігійна  - 980 р.- створення язичеського пантеону, 988 р.- хрещення Русі, Десятинна церква

 

 

 

 

 

 

 

Дослідницька робота

Чому постала необхідність нової релігійної реформи?

1. Язичництво зберігало племінний поділ країни.

2. Суперництво між князями.

3. Сусідні країни - християнські

Нестор. Поставив ідолів на горбі над двором теремним: Перуна ­дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса, Дажбога, і Стрибога, і Сімарга, і Макош.

Володимир. Осе приходили до мене болгари, хвалили закон свій. Після сих приходили жиди, а потім греки і багато говорили вони. Тож виберемо ­мужів добрих і тямущих і доручимо розізнати та роздивитися віру та службу
в болгар, греків, німців.

Посол. І прибули ми до греків; нас привели туди, де вони служать Богові своєму, і ми не знаємо, чи на небі, чи на землі були ми,— бо немає ж на землі такого виду чи такої краси - не вміємо сказати.

Хроніст. За легендою, року 988, повернувшись до Києва, князь віддає розпорядження...

 

Володимир. ...Поскидати кумирів. Перуна кинути до Дніпра. А жителям Києва наступного дня з’явитися до річки Почайни. Хто не зайде в ріку, багатий чи убогий, буде моїм ворогом

Робота з картиною «Хрещення Русі»

Що ви бачите на даній картині?

Хроніст. Це сталося 988 року. Слідом за цією подією почалося насильницьке запровадження нової релігії на землях Київської держави

Практична робота з контурною картою

• Яке значення мало прийняття Руссю християнства?

1. Досягнуто рівноправності з європейськими державами.

2. Сформовані феодальна і державна ієрархії (зміцнення влади великого ­князя).

3. На релігійному ґрунті відбувається консолідація східнослов’янських ­племен.

4. У чому полягає моральне значення основних заповідей християнства?

Християнська релігія сприяла гуманізації відносин у суспільстві.

Хроніст повідомляє про смерть Володимира

Відповіді учнів:

«Не знаю чому, але вважаю...»

«Я не можу пояснити, але думаю...»

Творча робота учнів у групах

Погляд історика: «Період князювання Володимира Великого на Київському столі є час найбільшого розквіту Київської держави». (Б.Греков)

Заслуховуються думки учнів стосовно проб­лемного питання

ІІІ етап уроку - рефлексивно­оцінювальний

Результатом діяльності учнів повинні стати опорні схеми, побудовані в ході уроку.

Підсумок уроку підбивається за запитан­нями:

• Що було головним на уроці?

• Що було цікавим?

• Що дізналися нового?

• Чого навчилися?

Залишити коментар

Ім`я:*
E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть два слова, що зображені на малюнку: *