16 2012 грудня

Урок розвитку мовленнєвих умінь №7-8. Контрольний докладний переказ тексту із творчим завданням

Урок №19-20

Тема. Урок розвитку мовленнєвих умінь №7-8. Контрольний докладний переказ тексту із творчим завданням

 

Мета:

а) виявити рівень сформованості вмінь учнів докладно переказувати текст, доповнюючи його своїми міркуваннями;

б) розвивати мовленнєво-комунікативні вміння; в) виховувати моральні якості, відповідальність, пошану до українських традицій, великого Кобзаря.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, Кобзар, ілюстрації, грамзапис пісні, словники.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок контрольного переказу)

Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення, стилістика, лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: українська література, музика, етика, народознавство.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Вступне слово вчителя.

Прослухайте пісню. Чи знаєте ви автора тексту? Пригадайте з уроків української літератури, що вам відомо про історію  створення поезії.

(звучить хорова обробка пісні «Садок вишневий біля хати»)

Розгляньте ілюстрації. Чи відповідають вони змісту вірша?

А про що може бути прозовий текст з такою ж назвою? (висловлення гіпотез)

 

ІІ. Читання тексту.

«Садок вишневий коло хати…»

У цій поезії все ніби так просто: вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім’я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з поля, дівчата співають ідучи, щебече соловейко… Як же тепло, затишно, божественно в аурі цієї поезії!

Це восьмий вірш у Шевченковому циклі «В казематі», восьма дума у дев’ятому невольничому колі ув’язненого поета. Нібито все у цьому творі просто і ясно. Проте відчувається й щось причаєне, потаємне, нерозгадане…

У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьківське тепло. На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима. Він милується матір’ю, дочкою, яку ще треба «научати», дітьми, домашньою злагодою, таким простим і досконалим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, милий, людяний обряд.

Кожне слово поезії пронизане силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу. Та бачимо: зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка ─ батька й охоронця ─ у ній немає. Чи чумакує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер? Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть…

Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду-племені. Головна чоловіча великодушна відповідальність ─ за малу, сімейну державу. І саме в родині ─ єдино надійна духовна опора чоловіка.

Поезія «Садок вишневий коло хати…» ─ то стогін душі окраденого долею чоловіка-одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі. Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить цілковиту несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.

Бо то є його українська сутність. Сутність чоловіка-захисника, чоловіка-оборонця.

Яким же разючим контрастом є нинішній стан українського чоловіцтва! Немає ладу в державі ─ суцільні незгоди в сім’ї. Немає законів, які надійно ту сім’ю захищали б. Виховний простір ─ передовсім телебачення ─ віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа державності. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання божественного саду власних дітей. Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?

А сім’ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі «хрущами» нескінченних обіцянок. Коли тут кого «научати»?

А Шевченків вірш досі парує смаковитим запахом пшоняного кулешу, дихає ароматом вишневого цвіту. Вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди… (За М.Костенком; 350 слів)

 

ІІІ. Пояснення нових слів і запис їх на дошці.

Аура ─ випромінюване чимось особливе поле, світло, німб.

Каземат ─ приміщення у фортеці, де тримали ув’язнених.

Контраст ─ різко окреслена протилежність у чомусь.

Традиція ─ звичай, ідеї, норми, що передаються з покоління в покоління.

Зайда – бродяга, бурлака, волоцюга.

Пройдисвіт ─ негідник, мерзотник.

Аура божественного затишку родинної злагоди

IV. Самостійне складання учнями плану.

 

V. Повторне читання тексту.

VI. Написання переказу в чорновому варіанті.

Творче завдання: завершіть текст роздумами про стан сучасної української сім’ї, роль у житті української родини чоловіка-батька та про необхідність дотримуватись національних сімейних традицій.

VII. Переписування робіт начисто.

Самостійна робота з пам’яткою «Редагуємо текст»

VIII. Самостійна перевірка написаного.

IX. Домашнє завдання (на вибір).

  1. Доберіть прислів’я, афоризми, цитати, фразеологізми про роль чоловіка-батька в українській сім’ї.
  2. Відшукайте у Кобзарі тексти подібної проблематики. Порівняйте їх. Зверніть увагу на дату їх написання.
  3. Напишіть есе «Аура божественного затишку родинної злагоди».

Залишити коментар

Ім`я:*
E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть два слова, що зображені на малюнку: *