08 2013 січня

Міжнародні відносини у 1871–1900 рр.

Урок 29

Тема. Міжнародні відносини у 1871–1900 рр.

 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;

• характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;

• аналізувати роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму;

• давати характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Основні поняття: «Союз трьох імператорів», «Боснійська криза», «Троїстий союз», «гонка озброєнь».

Основні події:

• 1882 р. — утворення Троїстого союзу;

• 1891–1893 рр. — утворення франко-російського союзу.

Історичні діячі: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870–1871 рр.

2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877–1878 рр.

3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.

4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають суперечності?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші і на морі, в Європі наступила епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який, всупереч всім небезпекам, тривав в Європі з часів франко-прусської (1870–1871) і російсько-турецької (1877–1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх

галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від прагнення лідерства у зовнішній політиці.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Перегрупування сил в Європі: утворення військово-політичних блоків

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» визначити чинники створення військово-політичних блоків.

Передбачувані відповіді учнів

• Промисловий переворот відбувся у багатьох країнах;

• збільшився військово-технічний та економічний потенціал країн;

• «нові держави» потребували ринках збуту, «старі держави» не хотіли поступатися вже поділеними територіями;

• виникнення осередків воєнних протистоянь.

У ч и т е л ь. Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу.

У 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував до 1887 р. не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікавлена у сильній Франції.

У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.

Робота з документом

Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на питання.

Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.

Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1870–1918). — СПб.: «СМИО Пресс», 1998. — С. 477–478.

«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.

Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами. Такий же обов’язок покладається на Італію у разі нападу Франції на Німеччину.

Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває чинності для всіх вищезазначених сторін».

Запитання

1. Яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник?

2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?

3. На яких умовах був укладений договір?

4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Війни і військові конфлікти третьої четверті XIX ст.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний розділ параграфа і заповнити таблицю «Війни і військові конфлікти кін. XIX ст.».

Дати

Військові дії

Результат

 

 

 

Учитель разом з дітьми робить висновок про те, що в третій четверті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту.

Рух пацифістів

У ч и т е л ь. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій брали участь представники всіх верств населення: від селян до промисловців, від релігійних діячів до політиків.

Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоплення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали влаштовувати масові маніфестації проти загрози війни.

II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового руху, створював організації соціалістичної молоді.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ параграфа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».

Назва організації

Боротьба за збереження світу

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виправте помилкові твердження.

1) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається гонка озброєнь.)

2) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імператорів» був створений Бісмарком.)

3) До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Німеччина та Італія.)

4) Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» проводила Англія.)

5) Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані до французьких колоній. (Бурські республіки були приєднані до англійських колоніальних володінь.)

6) Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані називають «балканським конфліктом». (Фашодський конфлікт.)

2. Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями військово-політичних блоків».

Назви держав

Англія

Франція

Росія

Австро-Угорщина

Німеччина

 

 

 

 

Австро-Угорщина

 

 

 

 

Росія

 

 

 

 

Франція

 

 

 

 

V. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про повсякденне життя людей наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Джерела:
1.Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас. / Авт. вступ. ст. К. О. Баханов, А. О. Федчиняк. — Х. : Вид. Группа «Основа», 2009. — 254, [2] c.

2. Морозова Н. М. Всесвітня історія. 9 клас. Готові дидактичні набори . — Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 141 [3] c.

Залишити коментар

Ім`я:*
E-Mail:
Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлера
Введіть два слова, що зображені на малюнку: *